Комунальний заклад освіти "Навчально-виховний комплекс № 130 "загальноосвітній навчальний заклад І ступеня - гімназія" Дніпровської міської ради

 





Закони України щодо прав дитини

Закон України "Про освіту"

Розділ III
УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 59.
Відповідальність батьків за розвиток дитини

1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;

виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;

сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу; виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

 

ДО УВАГИ БАТЬКІВ

 

Відповідальність за виховання та утримання дітей покладена на батьків, тому значною і: роль сім'ї у життєзабезпеченні та вихованні дітей. їх лікуванні, оздоровленні, наданні освіти.

Права та обов'язки батьків визначені у Сімейному кодексі України. Мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою та чи проживають-разом в сім'ї.

Право на виховання дітей. є передумовою здійснення обов'язків щодо виховання.

 

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України

«Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дітей»

1. Батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї, родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

    4. Батьки зобов'язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування над ними.

    6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своїх дітей.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками та інші види покарання, які принижують людську гідність дитини.

 

Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України

«Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків»

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків грунтуються на повазі до прав дитини та її людської гідності.

    2. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленою законом.

 

Відповідно до ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення

«Невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей»

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей тягне за собою попередження або накладання штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення - тягнуть за собою накладання штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено ним Кодексом - тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за яке передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягай віку, з якого настає кримінальна відповідальність - тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Відповідно до Кримінального кодексу України батьки можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за:

•    Злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх дітей - ст. 164 ККУ;

•    Злісне невиконання установлених законом обов'язків по догляду за дитиною, яке призвело до тяжких наслідків - ст. 166 ККУ;

•    Примушення чи втягнений неповнолітніх до занять проституцією - ст. 303 ККУ;

•    Залучення неповнолітніх до незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів - ст.ст.307, 309 ККУ;

•    Схилення неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, які не 'Є наркотичними або психотропними - ст. 324 ККУ.

Відмовитись від своїх прав та обов'язків батьки не можуть, можуть тільки втратити їх за рішенням суду.

 

ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ

Мати чи батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони:

•    Не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я без поважних причин і протягом 6 місяців не виявляли до неї батьківського піклування;

•    Ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків «щодо виховання дітей;

•    Жорстоко поводяться з дитиною;''

•    Вдаються до будь-якої експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

•    Засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

 


ВИТЯГ ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

"Про охорону дитинства"

Розділ III 
ДИТИНА І СІМ’Я

Стаття 11. Дитина і сім’я

Сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.

У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.

Стаття 13. Державна допомога сім’ям з дітьми

З метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім’ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" та іншими законами України.


 

ВИТЯГ З КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

 

Стаття 51.  Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Стаття 53. Кожен має право на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов'язковою.